|
Перше послання до Солунян |
| |
|
[1] [2] [3] [4] [5] |
| |
| Глава 1 |
| |
| 1 Павло, Сильван і Тимотей солунській Церкві, що в Бозі Отці й Господі Ісусі Христі: благодать вам і мир! |
| 2 Ми дякуємо Богові завжди за всіх вас, коли згадуємо про вас у молитвах наших. |
| 3 Маємо в пам'яті безперестанку діло вашої віри, труд вашої любови та терпеливість вашої надії на Господа нашого Ісуса Христа перед Богом і Отцем нашим, |
| 4 знаючи, люблені Богом брати, про ваше вибрання, |
| 5 бо наша до вас євангельська проповідь була не тільки у слові, але й у силі і в Дусі Святім та в повнім переконанні. Ви ж знаєте, як ми поводилися між вами заради вас. |
| 6 І ви заходилися наслідувати нас і Господа, прийнявши слово посеред численних утисків, з радістю Святого Духа |
| 7 і, таким чином, ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї. |
| 8 Від вас бо рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаї, але ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах, так що не треба нам і говорити про те. |
| 9 Про нас бо там оповідають, який ми успіх мали у вас і як ви від ідолів повернулися до Бога, щоб служити Богові живому і правдивому |
| 10 та очікувати з неба його Сина, якого він воскресив з мертвих, - Ісуса, що визволює нас від грядучого гніву. |
| |
| Глава 2 |
| |
| 1 Самі ж ви знаєте, брати, що наш прихід до вас не був даремний; |
| 2 але хоч ми перед тим зазнали страждань та зневаг, як вам відомо, у Филиппах, Бог наш дав нам сміливість проповідувати вам Божу Євангелію з великою запопадливістю. |
| 3 Бо наша заохота не має в собі ні облуда, ні нечистоти, ані підступу. |
| 4 Але, як Бог, визнавши нас гідними, доручив нам Євангелію, так ми й говоримо, стараючись подобатися не людям, а Богові, який випробовує серця наші. |
| 5 Та й не було в нас ніколи лестивого слова, як знаєте, ані таємної зажерливої думки. Бог тому свідок! |
| 6 Ми не шукали від людей слави, ні від вас, ані від інших, |
| 7 хоч і могли, як апостоли Христові, бути тягарем вам. Ми, навпаки, були лагідні між вами. Як годувальниця піклується про своїх дітей, |
| 8 так і ми, з палкого до вас почуття, раді були передати вам не лише Божу Євангелію, а й власні душі; такими дорогими ви нам стали. |
| 9 Ви пам'ятаєте, брати, про наш труд та про працю: вночі і вдень ми працювали, щоб з вас когось не обтяжити, та проповідували вам Божу Євангелію. |
| 10 Ви й Бог свідки, як свято, справедливо й бездоганно ми поводилися між вами, віруючими. |
| 11 Самі знаєте, як ми кожного з вас, мов батько своїх дітей, |
| 12 просили, умовляли й заклинали жити достойно перед Богом, який вас кличе до свого Царства і слави. |
| 13 І тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді - як Боже слово, що й діє у вас, віруючих. |
| 14 Ви бо, брати, почали наслідувати Божі Церкви, що в Юдеї у Христі Ісусі, бо й ви терпіли те саме від ваших земляків, як і вони від юдеїв, |
| 15 які і Господа Ісуса вбили, і пророків, і нас переслідували, чим вони й Богові не подобалися, і усім людям супротивні. |
| 16 Вони забороняють нам до поган говорити, щоб ті спаслися, тож повсякчасно доповнюють свої провини. Врешті спіткав їх. гнів. |
| 17 А ми, брати, розлучені з вами на коротку хвилину обличчям, не серцем, старалися щоскоріш побачити ваше обличчя: така наша туга за вами. |
| 18 Тому хотіли прийти до вас, таки я, Павло, - раз і вдруге, та сатана перешкодив нам. |
| 19 Яка бо наша надія або радість, або вінець слави, як не ви, перед Господом нашим Ісусом, у день його приходу? |
| 20 Так! Ви - наша слава й наша радість. |
| |
| Глава 3 |
| |
| 1 Тому, не спроможні більше витримати, ми вирішили зостатися самі в Атенах |
| 2 і вислали Тимотея, нашого брата і слугу Божого в Євангелії Христовій зміцнити вас і підбадьорити у вашій вірі, |
| 3 щоб ніхто не хитався в цьому горю; самі бо знаєте, що така наша доля. |
| 4 Бо коли ми були між вами, то ми наперед вам казали, що маємо страждати, як воно й сталось, і вам відомо. |
| 5 Ось чому я, не спроможний більше витримати, послав довідатися про вашу віру, щоб, бува, не збентежив вас спокусник і щоб наш труд не був даремним. |
| 6 Тепер же, як повернувся до нас Тимотей від вас і приніс нам добру звістку про віру та любов вашу, а й що завжди нас гарно згадуєте, бажаючи побачити нас, як і ми вас, |
| 7 то й ми, брати, втішилися вами посеред злиднів та клопотів наших, заради вашої віри; |
| 8 ми тепер ожили, бо ви стоїте в Господі. |
| 9 Яку подяку можемо віддати Господеві за всю радість, якою ви нас врадували перед нашим Богом? |
| 10 Ніч і день якнайревніше молимося, щоб побачити обличчя ваше та доповнити те, чого бракує вашій вірі. |
| 11 Нехай же сам Бог і Отець наш та Господь наш Ісус вирівняє нашу до вас дорогу! |
| 12 А вас нехай Господь примножить і наповнить любов'ю один до одного й до всіх, такою самою, яку й ми маємо до вас, |
| 13 щоб він зміцнив ваші серця бездоганними у святості перед Богом і Отцем нашим за дня приходу Господа нашого Ісуса з усіма його святими. |
| |
| Глава 4 |
| |
| 1 А втім, брати, ми просимо вас і благаємо в Господі Ісусі, щоб, як то ви від нас навчилися як слід жити на вподобу Богові, - як ви і живете, - щоб так досягали дедалі більшого поступу. |
| 2 Ви бо знаєте, які накази ми дали вам від Господа Ісуса. |
| 3 Це ж саме воля Божа: святість ваша - щоб ви стримувались від розпусти, |
| 4 щоб кожний з вас умів тримати своє тіло у святості й пошані, |
| 5 не в пристрасті жагучій, як погани, які не знають Бога; |
| 6 не надуживаючи і не кривдячи в цій справі свого брата, бо Господь за те все відплачує, як ми про це вам уже казали та засвідчили. |
| 7 Бо Бог нас покликав не до нечистоти, а до святости. |
| 8 Тому, отже, хто на це не зважає, той не чоловіка зневажає, а Бога, що нам дає свого Святого Духа. |
| 9 А щодо братньої любови, то ви не потребуєте, щоб до вас писати: самі бо ви навчені від Бога любити один одного, |
| 10 і це чините супроти всіх братів по всій Македонії. Та ми благаємо вас, брати, досягати в цьому дедалі більшого поступу. |
| 11 Пильно старайтеся жити спокійно, клопотатися кожен своїми справами та працювати власними руками, - так, як ми були наказали, |
| 12 - і щоб поводилися чесно супроти тих, що зовні, - і ні в чому не зазнавали нестачі. |
| 13 Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, - щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. |
| 14 Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним. |
| 15 Бо це ми вам кажемо словом Господнім: Ми, що живемо, що залишимося до приходу Господа, - не випередимо тих, що поснули. |
| 16 Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі. |
| 17 Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними вхоплені на хмарах у повітря назустріч Господеві і так будемо з Господом завжди. |
| 18 Отже, втішайте один одного цими словами. |
| |
| Глава 5 |
| |
| 1 А про часи та пори не маєте, брати, потреби, щоб до вас писати. |
| 2 Самі бо знаєте, що день Господній прийде, як злодій уночі. |
| 3 Саме, як говоритимуть: Мир і безпечність, - тоді зненацька злетить на них погибель, як біль на вагітну лоном, - і не уникнуть. |
| 4 Та ви, брати, не в темряві, щоб вас той день зненацька захопив, як злодій: |
| 5 бо всі ви - сини світла й сини дня. Ми не належимо ні ночі, ані темряві. |
| 6 Не спімо, отже, як інші, а чуваймо та будьмо тверезі! |
| 7 Ті бо, що сплять, сплять уночі, і ті, що впиваються, впиваються вночі. |
| 8 Ми ж, які належимо дневі, будьмо тверезі, надягнувши броню віри та любови й шолом надії на спасіння. |
| 9 Бож призначив нас Бог не на гнів, а на те, щоб ми одержали спасіння через Господа нашого Ісуса Христа, |
| 10 який умер за нас, щоб ми, чи чуваємо, чи спимо, разом з ним жили. |
| 11 Тому втішайте один одного і будуйте один одного, як то ви й робите. |
| 12 Прохаємо вас, брати: поважайте тих, які серед вас працюють і які над вами в Господі старшують та на розум вас наводять. |
| 13 Шануйте їх у надмірі любови за їхню працю. Живіть у мирі між собою. |
| 14 Благаємо вас, брати: карайте ледачих, малодушних підбадьорюйте, підтримуйте безсилих, супроти всіх будьте терплячі. |
| 15 Уважайте, щоб ніхто не віддавав нікому злом за зло, а старайтеся робити добро один одному і для всіх. |
| 16 Завжди радійте. |
| 17 Моліться без перерви. |
| 18 За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі. |
| 19 Духа не гасіте, |
| 20 пророцтва не легковажте, |
| 21 усе перевіряйте; тримайте те, що добре, |
| 22 і стримуйтесь від усякого роду лукавства. |
| 23 Сам же Бог миру нехай освятить вас цілковито, і нехай уся ваша істота - дух і душа, і тіло - буде збережена без плями на прихід Господа нашого Ісуса Христа. |
| 24 Вірний той, хто вас покликав, - він і здійснить це. |
| 25 Брати, моліться і за нас! |
| 26 Вітайте всіх братів святим поцілунком. |
| 27 Заклинаю вас Господом прочитати цього листа всім братам. |
| 28 Благодать Господа нашого Ісуса Христа - з вами! |
